Джинсы – от рабочего класса к вершине моды
Але мало хто з любителів сучасних джинсів знає, що спочатку їх виробництво та пошиття здійснювалося тільки для робітників у шахтах і на пошуку золота. Тоді, майже 150 років тому, Леві Страусс (знайоме ім'я, так?) відкрив в Каліфорнії власну майстерню, де шив одяг для робітників гірничодобувної промисловості. Від звичайної робочого одягу вона відрізнялася тим, що Страусс шив її з брезентової тканини, яка, загалом те, призначалася для наметів і натягування тентів. Пошитий комбінезон з непромокаючої тканини служив відмінним захистом від негоди робітникам, чим і завоював загальну популярність і схвалення серед людей, які працюють у важких погодних умовах.
Звичайно, тодішні джинси мало чим нагадували сучасні. Вони були тверді на дотик, темно–сірого або зеленого кольору. Треба зауважити, що синьому кольору джинсів ми зобов'язані французькому невеликому містечку Ним, з якого була доставлена брезентовий тканина блакитного кольору. Це сталося з тієї причини, що в майстерні Левіса закінчилася тканина, з якої він зазвичай шив одяг для робітників, і йому довелося шукати нових постачальників.
Со временем рабочие стали жаловаться на то, что карманы джинсов не выдерживают тяжести инструментов и часто рвутся. Тогда, в 1857 году и появились первые «клепаные» джинсы. Металлические заклепки позволяли удерживать значительный вес карманов, и джинсы стали носить практически все фермеры, ковбои и строители Америки.
Со временем, уже в середине XX-века джинсы носил чуть ли не каждый житель Америки, и женщины в том числе. Благодаря тому, что стоили джинсы не очень дорого, их мог позволить купить себе любой желающий, чего нельзя сказать о жителях СССР.
У нас они появились во времена знаменитой перестройки. Джинсы тогда считались чуть ли не эталоном одежды, и если кому-нибудь удавалось достать джинсы из-за границы, то счастливый их обладатель считался самым «крутым» модником, и ему все завидовали.
Однако, уже к середине 90-х годов джинсы стали доступны и для жителей России.
Сейчас из джинсовой ткани шьют все, что только можно: куртки, юбки, сарафаны, сумки, рубашки. Можно даже сказать так: из нее шьют все, кроме постельного белья. Спрос на джинсы никогда не убывает, а наоборот, только растет. В каждом сезоне модельеры рекомендуют тот или иной цвет или стиль джинсов, но такого, чтобы джинсы в моде не были вообще – не бывает.
Если раньше джинсы считались одеждой для среднего, рабочего класса, то сейчас ведущие модельеры и дизайнеры непременно каждый сезон представляют свои собственные коллекции джинсовой одежды.
Сучасні джинси – це не тільки свобода в русі, зручність і комфорт, але ще дуже модно і красиво.